Ваша дитина збирається в перший клас /Files/images/psiholog/Новый рисунок (18).png

Ваша дитина збирається у 1-й клас!!!

Початок навчання дитини у школі – це дуже відповідальний і досить складний період у її житті. В цей час відбувається багато змін у житті – нове оточення, нові взаємовідносини, а також нові обов’язки. Змінюється також і вид діяльності: гру вже має замінити навчання. Легше пристосуватися дитині до нових умов буде тоді, коли дитина буде готовою до шкільного навчання.

Деякі батьки вважають, що якщо їхня дитина вміє читати, писати і рахувати – вона повністю готова до школи. Але це хибне переконання, бо ці вміння не є залогом успішного навчання.

Існує поняття психологічна готовність до школи.

Психологічна готовність до школи – це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальної діяльності. Психологічна готовність включає:

- мотиваційну;

- інтелектуальну;

- емоційну-вольову;

- особистісну.

Мотиваційна готовність відображає бажання чи небажання дитини навчатися. Вона дуже важлива, бо від неї залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової своєю обов’язковістю, розумовим напруженням, необхідністю подолання труднощів тощо. Тому батькам потрібно підтримати в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть підтвердити значущість його нового положення і діяльності. Дозвольте дитині приймати участь у виборі шкільного приладдя для навчання, адже вона сприймає їх, як нові іграшки.

Інтелектуальна готовність дитини до школи передбачає

1)обізнаність, яка характеризується обсягом знань про навколишній світ: живу й неживу природу, деякі соціальні явища тощо;

2) Рівень розвитку пізнавальної сфери, довільною концентрацією уваги, аналітичним мисленням (здатністю розуміти суттєві ознаки і зв’язки між явищами), логічним запам’ятовуванням. На момент початку навчання у школі дитина має володіти певним запасом знань про навколишній світ, про себе, про природу, про інших людей, про стосунки між людьми. Наприклад, дитина має знати: своє ім'я, прізвище, основні кольори, основні геометричні фігури. Володіти поняттям «більший»-«менший», «вищий»-«нижчий», «ширший»-«вужчий». Бажано, щоб дитина орієнтувалась у просторі (знала де права рука, розуміла поняття «під», «над», «біля», «між»). Дитина має вміти аналізувати, встановлювати зв’язки, порівнювати, аналізувати, узагальнювати.

Безумовно, легше буде навчатись тій дитині, у якої гарно розвинута пам’ять.Дуже бажаним для успішного навчання є вміння дитини відповідати на запитання, уміти висловлювати свої думки. Передумовою цих вмінь є достатній словниковий запас дитини. Якщо Ви хочете, щоб Ваш малюк добре навчався, із радістю відвідував школу – допоможіть йому. Читайте малюку книжки: казки, вірші, оповідання. Після того, як казка прочитана, попросіть, щоб малюк переказав прочитане. Розвивати мислення, увагу, пам’ять, дрібну моторику, розширювати словниковий запас можна і під час спеціальних ігрових занять із малюком (саме гра перетворює нудне навчання на яскраву, цікаву пригоду), і під час щоденного побутового спілкування. Наприклад, коли Ви гуляєте з малюком, розказуйте йому про те, яка зараз пора року, що відбувається у природі; якого кольору проїхала машина; яке дерево вище, а яке нижче. Розказуйте різні відомості про навколишній світ. Розширювати словниковий запас малюка можна за допомогою гри «Хто більше?»: загадайте якийсь предмет, чи явище, і називайте його ознаки: хто більше назве? Наприклад: «сніг» - білий, холодний, блискучий, іскристий, м’який, ранній, несподіваний, глибокий, дрібний, пухнастий, лапатий і т. д.

Достатній розвиток м’язів руки, вміння виконувати пальчиками дрібні дії (наприклад, нанизувати намистинки) буде запорукою того, що дитина легко навчиться писати. Щоб розвинути дрібні м’язи руки, надавайте малюку можливість ліпити, малювати, розфарбовувати розмальовки; вирізати чи виривати пальчиками обведені фігурки.

Емоційно-вольова готовність передбачає вміння:

•робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити (довільність поведінки);

• поставити мету, виявити певні зусилля у випадку подолання перешкод, оцінювати результати своєї діяльності.

• розуміти й адекватно виражати свої емоції;

• свідомо підкорятися загальним правилам та вимогам;

• уважно слухати й виконувати самостійно найпростіші усні вказівки дорослого;

• самостійно діяти за зразком (точно відтворювати, діяти за аналогією).

Чи має Ваш малюк прості, але постійні доручення (наприклад поливати квіти)? Чи прибирає за собою іграшки? Чи застеляє свою постіль (нехай і з Вашою допомогою)? Чи не перебиває Вас під час розмови? Чи має терпіння?

Давши відповідь на ці прості запитання, ви дізнаєтесь, чи сформована у малюка емоційно-вольова готовність.

Особистісна готовність передбачає самооцінку дитини шестирічного віку. До початку навчання в школі у дитини має бути сформована адекватна самооцінка. Самооцінка визначає характер ставлення до різних видів діяльності, впливає на взаємини однолітками, вчителем, стимулює або затримує просування школяра в навчальній діяльності.

Отже, від батьків багато залежить, як дитина буде ставитись до школи, до навчання загалом. Не залякуйте дитину школою, фразами подібними до такої: «Ось підеш у школу – там тобі покажуть!»

Налаштовуйте малюка на школу позитивно: «У школі буде цікаво, радісно, ти дізнаєшся багато нового і корисного».

Бажаємо Вам, щоб навчання дитини в школі приносило лише одні приємні емоції.

Кiлькiсть переглядiв: 207

Коментарi